Ќагода ≥ пригода.
 
÷≥ слова часто ставл¤ть у фразах не там, де треба. У—ловник маЇ стати в нагод≥ вчителев≥ й школ¤рев≥, професоров≥ й студентов≥, письменников≥ й перекладачев≥Ф (треба в пригод≥); Ућен≥ ще не випало пригоди побувати в ”жгород≥Ф (треба нагоди). ≤менник нагода означаЇ випадок (здеб≥льшого спри¤тливий), а ≥менник пригода вказуЇ на ¤кусь под≥ю, на ¤к≥сь бувальц≥ або виражаЇ потребу, користь; в≥д цього й висл≥в стати в пригод≥. 
«в≥льненн¤ ≥ визволенн¤.
 
ѕерше походить в≥д д≥Їслова зв≥льн¤ти (випускати на волю, позбавл¤ти чогось обт¤жливого, вилучати).  ажемо, прим≥ром, зв≥льн¤ти (зв≥льненн¤) з-п≥д арешту (з-п≥д варти; в≥д податк≥в, в≥д роботи). ј коли йдетьс¤ про в≥двоюванн¤ захопленоњ ворогом територ≥њ, про допомогу у виход≥ з≥ скрутного становища, вживаЇмо визвол¤ти, визволенн¤. 
јдреса ≥ адрес.
 
–озр≥зн¤ютьс¤ значенн¤м. јдрес Ч це письмове в≥танн¤ особ≥, орган≥зац≥њ, переважно з нагоди юв≥лею. јдреса ж Ч м≥сце проживанн¤ чи перебуванн¤ особи, розташуванн¤ установи; напис на конверт≥, бандерол≥ тощо. ¬ислови на адресу ≥ за адресою також мають р≥зне значенн¤. ѕерший вказуЇ на напр¤мок д≥њ (УЋисти надсилайте на адресу...Ф), другий Ч на те, де вона в≥дбуваЇтьс¤ (У онсультац≥йний пункт м≥ститьс¤ за адресою...Ф). 
ѕожежник ≥ пожежний.
 
” словнику украњнськоњ мови читаЇмо: пожежник Ч прац≥вник пожежноњ команди; пожежний Ч призначений дл¤ гас≥нн¤ пожеж≥ (пожежн≥ бочки, пожежна вежа). ј той, хто постраждав в≥д пожеж≥,Ч погор≥лець. ¬≥дпов≥дно сл≥д ≥ вживати ц≥ слова. 
Ѕ≥лет ≥ квиток.
 
–озр≥зн¤ютьс¤ ≥ значенн¤м, ≥ словосполучен≥стю. “≥льки б≥лет: 
1.  артка з питанн¤ми дл¤ тих, хто складаЇ ≥спити або зал≥ки. ≈кзаменац≥йний б≥лет. ѕопавс¤ щасливий б≥лет. 
2. ÷≥нн≥ папери.  редитний б≥лет.  азначейський б≥лет. Ѕ≥лет грошово-речовоњ лотерењ. Ѕанк≥вський б≥лет. 
“≥льки квиток: 
1. ƒокумент, ¤кий засв≥дчуЇ належн≥сть до орган≥зац≥њ. ѕарт≥йний квиток. 
2.  уплена картка, що даЇ право проњзду на транспорт≥, в≥дв≥данн¤ музею тощо. “рамвайний квиток. ѕроњзний квиток. «ал≥зничний квиток. 
«аслухати Ч прослухати Ч вислухати.
—инон≥м≥чн≥ в своњй основн≥й сут≥, ц≥ слова, однак, не тотожн≥. «аслухати щось виголошене на зборах, зас≥данн¤х, конференц≥¤х: допов≥дь, зв≥т, промову тощо. ѕрослухати в≥д початку до к≥нц¤ розд≥л навчальноњ дисципл≥ни; стан когось або чогось тощо. ѕрослухати зведенн¤, лекц≥ю; прослухати хворого, мотор. ќбидва д≥Їслова правом≥рн≥, але передають р≥зн≥ в≥дт≥нки зм≥сту. «агальн≥ше в оф≥ц≥йних ситуац≥¤х звучать вислови з лексемою заслухати. Ќаприклад, плануЇтьс¤ заслухати... ѕрослухати стосуЇтьс¤ переважно завершеноњ д≥њ. 
ƒ≥Їслово вислухати (наголос на першому склад≥) маЇ ≥ншу сполучуван≥сть. ¬икористовуЇтьс¤ воно здеб≥льшого дл¤ характеристики конкретноњ розмови, сп≥лкуванн¤, побутовоњ бес≥ди. ¬ислухати сп≥врозмовника; вислухати скарги, вимоги.
√ривн¤ ≥ гривна.
 
√рошова одиниц¤ незалежноњ ”крањни зветьс¤ гривн¤, а гривна Ч це металева шийна прикраса у вигл¤д≥ обруча. √ривн¤ в≥дм≥н¤Їтьс¤ ¤к вишн¤: дв≥ гривн≥ (а не гривни), пТ¤ть гривень (а не гривен), двадц¤тьма ш≥стьма гривн¤ми (а не гривнами). 
ƒ≥льниц¤ ≥ д≥л¤нка.
 
–озр≥зн¤ютьс¤ значенн¤м. ƒ≥льниц¤ Ч це адм≥н≥стративно-територ≥альна або виробнича одиниц¤. ¬иборча д≥льниц¤. —кладальна д≥льниц¤. ƒ≥л¤нка Ч частина земельноњ площ≥; частина фронту; галузь, сфера д≥¤льност≥. ƒ≥л¤нка земл≥. ƒ≥л¤нка фронту. ƒ≥л¤нка боротьби за науково-техн≥чний прогрес. 
«авданн¤ ≥ задача.
 
«авданн¤ Ч те, що визначено або заплановано дл¤ виконанн¤; дорученн¤. ј задача Ч це питанн¤, що його розвТ¤зують шл¤хом обчислень за певною умовою (наприклад, у математиц≥). ¬ усному мовленн¤, у прес≥ часто плутають ц≥ слова. ѕишуть: Уќсновна задача (зам≥сть завданн¤) сьогодн≥ Ч усп≥шно п≥дготуватис¤ до зимиФ. 
ѓжа ≥ њда.
 
ƒекому здаЇтьс¤, що це слова-синон≥ми. «овс≥м н≥. ѓжа Ч то харч≥ (калор≥йна њжа, рослинна њжа). ј њда Ч споживанн¤ њж≥ (пов≥льна њда; до (п≥сл¤) њди). 
Ѕлюдо ≥ страва.
 
—лово блюдо в нас означаЇ Уширока посудинаФ. ј продукти, приготован≥ дл¤ вживанн¤, звутьс¤ стравами. “ож потр≥бно казати: перш≥ (друг≥, трет≥) страви, а не блюда. 
Ќа прот¤з≥ й прот¤гом.
 
ўо таке прот¤г, мабуть, знають ус≥: р≥зкий струм≥нь пов≥тр¤, що продуваЇ. ≤ сид≥ти на прот¤з≥ б≥л¤ дверей не рекомендуЇтьс¤, можна застудитис¤. —лово прот¤гом уживаЇтьс¤ в конструкц≥¤х на позначенн¤ часу триванн¤, ≥снуванн¤ чогось (Уѕрот¤гом пТ¤ти рок≥в автор писав св≥й романФ). Ќенормативними Ї: на прот¤з≥ пТ¤тир≥чки (зам≥сть прот¤гом), на прот¤з≥ години. якщо ж ≥детьс¤ про в≥дстань, то вживаЇтьс¤ висл≥в на прот¤з≥ (Уѕройшов р¤сний дощ, ≥ машина буксувала на прот¤з≥ к≥лькох к≥лометр≥вФ). 
”¤ва й у¤вленн¤.
 
”¤вл¤ти соб≥ що-небудь може т≥льки людина внасл≥док д≥¤льност≥ њњ мозку, ¤ку ми називаЇмо у¤вою, а продуктом у¤ви Ї у¤вленн¤ про щось чи про когось. —казати, наприклад, У≤ван не мав н≥¤коњ у¤ви про косм≥чн≥ катастрофиФ не можна, бо у¤ва в нього була, т≥льки вона не створила у¤вленн¤ про це. “ож треба розр≥зн¤ти значенн¤ цих сл≥в ≥ не п≥дм≥нювати њх одне одним. ќбидва слова-пон¤тт¤ стосуютьс¤ сфери нашого мисленн¤, ширше Ч внутр≥шнього св≥ту людини. ѕроте кожен з ≥менник≥в маЇ характерну т≥льки дл¤ нього сполучуван≥сть. 
”¤ва Ч здатн≥сть образно створювати або в≥дновлювати в думках щось бачене, чуте. як синон≥м до слова фантаз≥¤ найчаст≥ше виступаЇ у зворотах: у¤ва малюЇ, в у¤в≥ постаЇ (оживаЇ), у¤ва працюЇ, робота у¤ви, викликати в у¤в≥, спливати в у¤в≥. ”живаЇтьс¤ також з≥ словами: багата, буйна, дит¤ча, збуджена, мимов≥льна, поетична, творча, художн¤, убога, хвора, людини, письменника, митц¤; пл≥д у¤ви, сила у¤ви тощо. 
”¤вленн¤ Ч розум≥нн¤ чого-небудь, знанн¤, ¤ке грунтуЇтьс¤ на основ≥ попереднього досв≥ду; чуттЇво-наочний образ предмет≥в або ¤вищ д≥йсност≥, що збер≥гаЇтьс¤ ≥ в≥дтворюЇтьс¤ в св≥домост≥ людини поза безпосередн≥м впливом њх на органи чутт¤. ¬живаЇтьс¤ з≥ словами: загальне, зорове, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, рел≥г≥йне, ч≥тке, про мистецтво, про розвиток сусп≥льства; давати у¤вленн¤, збер≥гати у¤вленн¤, складати у¤вленн¤, спростовувати у¤вленн¤ ≥ т. ≥н. 
ѕравильним Ї слововживанн¤ в таких, наприклад, контекстах: Уѓхн≥ у¤вленн¤ про мову викривлен≥Ф (з газети), Уя хочу показати, ¤ка то нелегка справа дати ≥ншомовним читачам, читачам ≥нших крањн, у¤вленн¤ про художн≥й тв≥р, написаний на певному м≥сцевому матер≥ал≥Ф (ћаксим –ильський). 
”¤вний Ч ¤кий не ≥снуЇ в д≥йсност≥, а створений у¤вою, в у¤в≥: у¤вне задоволенн¤. У≤мператор ≤оанн був задоволений у¤вним боЇм ≥ вел≥в видати вс≥м гребц¤м ≥ воњнам, ¤к≥ брали в ньому участь, нагородуФ (—емен —кл¤ренко). 
Ќавчальний ≥ учбовий.
 
¬ оф≥ц≥йно-д≥ловому мовленн≥, а також у засобах масовоњ ≥нформац≥њ широко користуютьс¤ словом учбовий. ’оча його ≥снуванн¤ в украњнськ≥й мов≥ викликаЇ багато сумн≥в≥в, адже в н≥й немаЇ лексеми учба, в≥д ¤коњ воно могло б бути утворене. ”чбовий Ч спотворене запозиченн¤ з рос≥йськоњ мови. «ам≥сть нього сл≥д вживати навчальний: навчальний план, навчальне прим≥щенн¤, навчальний заклад, навчальна практика тощо. 
«умовлювати й обумовлювати.
 
—лова, схож≥ звучанн¤м, але не значенн¤м. «умовлювати Ч це спричин¤ти, викликати щось: У√арна оплата зумовила ≥ ¤к≥сну роботуФ. ј обумовлювати Ч встановлювати (в угодах, договорах тощо) певн≥ умови, строки, показники.
—в≥доцтво ≥ св≥дченн¤.
 
«вукова близьк≥сть цих сл≥в також призводить до того, що њх помилково ставл¤ть одне зам≥сть ≥ншого. —в≥доцтво, ¤к в≥домо, то оф≥ц≥йний документ, а св≥дченн¤ означаЇ п≥дтвердженн¤ чогось (факту, обставин тощо).
Ќосити ≥мТ¤, зватис¤, мати назву.
 
У÷¤ вулиц¤ носить ≥мТ¤ Ѕогдана ’мельницькогоФ; Ућ≥ст через ƒн≥про носить ≥мТ¤ ™вгена ѕатонаФ,Ч чуЇмо ≥ читаЇмо. јле ж цим д≥Їсловом в украњнськ≥й мов≥ передають д≥ю, рух. …ого не повТ¤зують з речами нерухомими, ¤к≥ не можуть щось нести.  оли мовитьс¤ про найменуванн¤ вулиц≥, площ≥, проспекту, мосту чи ¤когось закладу, тод≥ треба вдаватис¤ до д≥Їсл≥в зватис¤ або мати назву.
 ористуватис¤ усп≥хом ≥ мати усп≥х.
 
¬ украњнськ≥й мов≥ на в≥дм≥ну в≥д рос≥йськоњ (Уѕьеса пользуетс¤ большим успехом у зрителейФ) лексеми користуватис¤, користатис¤, користати мають вужче поле застосуванн¤: вказують на д≥станн¤ ¤коњсь корист≥ чи прибутку. “ому њх аж н≥¤к не можна вживати у фразах типу: У—п≥вак користуЇтьс¤ незм≥нним усп≥хомФ; Уѕисьменник користуЇтьс¤ попул¤рн≥стюФ. “ут потр≥бн≥: мати усп≥х (славу), зажити попул¤рност≥.
—тарий ≥ давн≥й.
 
—п≥врозмовники кажуть: Ући Ч стар≥ при¤тел≥Ф. ’оча њм нема й тридц¤ти рок≥в. як≥ ж вони стар≥? ¬они давн≥ при¤тел≥ (чи знайом≥). јле, ¤кщо треба п≥дкреслити, що йдетьс¤ саме про в≥к людей, а не про њхню давню дружбу, тод≥ слушно вжити прикметник стар≥. ѕриродн≥ше казати: давнЇ правило, давн¤ звичка, але стара (застар≥ла) збро¤, стар≥ пон¤тт¤ тощо.
¬п≥знавати ≥ п≥знавати.
 
¬п≥знавати можна людину, предмет, р≥ч тощо. ј п≥знавати Ч це ос¤гати певн≥ ¤вища д≥йсност≥, д≥ставати ≥стинне у¤вленн¤ про кого-небудь чи що-небудь.
ѕод≥бний ≥ такий.
 
” нас повелос¤ в усн≥й ≥ письмов≥й мов≥ не т≥льки використовувати прикметник под≥бний у значенн≥ Усхожий ≥з чимось або кимосьФ, а й ототожнювати його з висловом такий самий. Ќав≥ть б≥льше: цей прикметник безп≥дставно майже витиснув з мовленн¤ займенник такий (Уѕод≥бна (треба така) повед≥нка мен≥ не подобаЇтьс¤Ф). 
√рати роль ≥ в≥д≥гравати роль.
 
¬исл≥в грати роль доречний у застосуванн≥ до актор≥в або до людей, ¤к≥ видають себе за когось. ” переносному значенн≥ використовуЇмо словосполученн¤ в≥д≥гравати роль (УЎкола в≥д≥граЇ велику роль у вихованн≥ молодого покол≥нн¤Ф).. ¬ украњнськ≥й мов≥ на в≥дм≥ну в≥д рос≥йськоњ (Уѕьеса пользуетс¤ большим успехом у зрителейФ) лексеми користуватис¤, користатис¤, користати мають вужче поле застосуванн¤: вказують на д≥станн¤ ¤коњсь корист≥ чи прибутку. “ому њх аж н≥¤к не можна вживати у фразах типу: У—п≥вак користуЇтьс¤ незм≥нним усп≥хомФ; Уѕисьменник користуЇтьс¤ попул¤рн≥стюФ. “ут потр≥бн≥: мати усп≥х (славу), зажити попул¤рност≥.
јпендикс ≥ апендицит.
 
ѕерше слово означаЇ Учервопод≥бний в≥дросток сл≥поњ кишки людини та де¤ких хребетних тварин,Ф друге Ч Узапаленн¤ апендиксаФ. “ому не сл≥д казати ≥ писати: вир≥зали апендицит, хвор≥Ї апендицитом. јдже насправд≥ вир≥зують (видал¤ють) апендикс, а хвор≥ють на апендицит. 
јвтоб≥ограф≥¤ ≥ б≥ограф≥¤.
 
јвтоб≥ограф≥¤ Ч життЇпис конкретноњ людини, ¤кий вона склала сама. Ќеправильно: мо¤ автоб≥ограф≥¤, написав свою автоб≥ограф≥ю. ” такому раз≥ зам≥сть автоб≥ограф≥¤ треба вживати б≥ограф≥¤, оск≥льки перша частина складного слова (авто) значеннЇво в≥дпов≥даЇ присв≥йним займенникам м≥й, св≥й. 
ѕрищеплювати ≥ прививати.
 
ƒо р≥дковживаних у сучасн≥й мов≥ належить д≥Їслово прививати, що означаЇ УприсукуватиФ, УзТЇднувати нитки, зсукуючи њхФ.  оли йдетьс¤ про медикаментозн≥ щепленн¤ або про виведенн¤ нових сорт≥в рослин, послуговуютьс¤ лексемою прищеплювати (У” саду прищеплювали г≥лки до ¤блунь ≥ грушФ). ” назв≥ д≥њ прищеплювати розвинулос¤ також переносне значенн¤ УвиховуватиФ: прищеплювати навички, риси характеру. 
ѕ≥д впливом рос≥йського прививать дехто невиправдано користуЇтьс¤ в украњнськ≥й мов≥ висловами типу Упрививати любов до прац≥Ф, Упрививати почутт¤ гордост≥ за свою Ѕатьк≥вщинуФ, Упрививати добрий смакФ тощо. ” цих випадках потр≥бне д≥Їслово прищеплювати. 
ќсобистий ≥ особовий.
 
„асто, зокрема в усному мовленн≥, плутають ц≥ слова. ќсобистий Ч то ≥ндив≥дуальний, належний окрем≥й особ≥: особиста власн≥сть, особиста думка, особисте житт¤. ј особовий Ч такий, що стосуЇтьс¤ особи взагал≥, багатьох ос≥б: особовий склад, особова справа (у в≥дд≥л≥ кадр≥в) та ≥н.  р≥м того, прикметник особовий уживаЇтьс¤ ¤к граматичний терм≥н: особове д≥Їслово, особовий займенник. 
ƒ¤куючи ≥ завд¤ки.
 
” розмовах та писаних текстах часом вдаютьс¤ до вислов≥в д¤куючи допомоз≥ (п≥дтримц≥), д¤куючи турбот≥, д¤куючи створеним умовам. јле це помилка. Ќа позначенн¤ причини, що викликаЇ бажаний результат, сл≥д ставити прийменник завд¤ки. ƒо реч≥, його не можна вживати дл¤ називанн¤ негативноњ причини (У—тудент не склав екзамен≥в завд¤ки неп≥дготовленост≥Ф; треба через неп≥дготовлен≥сть). 
Ћюбимий ≥ улюблений.
 
–озр≥зн¤ютьс¤ значенн¤м. Ћюбимий Ч той, що оточений чиЇюсь любовТю, викликаЇ в когось це почутт¤. «деб≥льшого вживаЇтьс¤ у сполученн≥ ≥з словами, що виражають одиночне пон¤тт¤. Ћюбима ¬≥тчизна, любимий  ињв. ”люблений Ч такий, ¤кого серед ≥нших найб≥льше любл¤ть, ¤кий найвищою м≥рою в≥дпов≥даЇ чињмось смакам, уподобанн¤м, нахилам. ”люблена роль, улюблений жанр. ѕ≥дм≥нювати одне слово ≥ншим не рекомендуЇтьс¤. ѕомилковим Ї вживанн¤: любимий л≥тературний герой, любима книжка.
ћимох≥дь ≥ мимох≥ть.
 
ѕослуговуючись цими словами, сл≥д ч≥тко знати њхн≥ значенн¤. ћимох≥дь Ч минаючи щось, поб≥жно (Ућимох≥дь прив≥тавс¤ ≥з знайомимФ). ћимох≥ть Ч мимовол≥, несв≥домо (Ућимох≥ть повернув голову на звукФ). 
ќзнайомити ≥ познайомити.
 
–озр≥зн¤ютьс¤ стил≥стично, сполучуван≥стю. ќзнайомити Ч дати певн≥ в≥домост≥ про що-небудь. (Уќзнайомити екскурсант≥в з виставкою картинФ). Ќенормативним Ї: познайомити (треба ознайомити) з памТ¤тками старовини. ѕознайомити Ч налагодити знайомство м≥ж незнайомими людьми, представити когось кому-небудь.
ћузичний ≥ музикальний.
 
¬≥дпов≥дно до рос≥йського прикметника музикальный Ї два украњнських Ч музичний ≥ музикальний, що спричин¤Ї часом похибки, коли вважають, що ц≥ слова тотожн≥. ћузичний Ч ¤кий стосуЇтьс¤ музики ¤к виду мистецтва, використовуваний дл¤ нењ (музичне вихованн¤, музична в≥кторина, музичне училище). ћузикальний Ч схильний до музики, маЇ здатн≥сть тонко сприймати њњ, виконувати музичн≥ твори (музикальний слух, музикальн≥ пальц≥, музикальний голос).
”тюг ≥ праска.
 
ѕерший з цих ≥менник≥в часто вживаЇтьс¤ в сучасн≥й мов≥ з не властивим йому значенн¤м. « ним повТ¤зують д≥ю: вир≥внювати, вигладжувати од¤г, тканину. Ќасправд≥ ж цю роль виконуЇ нагр≥вальний прилад Ч праска. ј утюг Ч пристр≥й дл¤ вир≥внюванн¤, згладжуванн¤ грунтових дор≥г. “ракторний утюг, деревТ¤ний утюг.
Ѕавовна ≥ бавовник.
 
Ѕавовною називають пр¤жу, волокно з рослини. Ѕавовник Ч сама рослина. “ому неправильно: пос≥ви бавовни, вирощуванн¤ бавовни. “реба: бавовника. 
Ѕагаточисленний, багаточисельний.
 
“аких сл≥в немаЇ. Ќа позначенн¤ великоњ к≥лькост≥ Ї прикметник численний. —лово численний, що в≥дпов≥даЇ рос≥йському многочисленный, не можна зм≥шувати з лексемою чисельний, ¤ка маЇ аналог численный. 
Ѕ≥жучий нин≥ сприймаЇтьс¤ ¤к застар≥ле, хоч ран≥ше було дуже поширене. «ам≥сть нього вживають поточний. 
Ѕуд≥вельник, буд≥вельний.
 
” складних словах, де перша частина означаЇ УобТЇкт буд≥вництва чи виробництваФ, доречно ставити буд≥вник, буд≥вний, ¤к-от: домобуд≥вник, вагонобуд≥вник, машинобуд≥вник, а не домобуд≥вельник, вагонобуд≥вельник. ¬≥дпов≥дно домобуд≥вний, вагонобуд≥вний. 
¬иправдовувати, виправдовуватис¤.
 
 раще: виправдувати, виправдуватис¤. ƒоконаний вид Ч виправдати (виправдатис¤). 
¬≥др≥зн¤тис¤.
 
„асом ним користуютьс¤ в розум≥нн≥ Ухарактеризуватис¤ певними особливост¤миФ, але без з≥ставленн¤ з ким-, чим-небудь: У нижка публ≥циста в≥др≥зн¤Їтьс¤ образним ≥ лог≥чним викладомФ. “ут треба: в≥дзначаЇтьс¤. ƒ≥Їслово в≥др≥зн¤тис¤ передбачаЇ пор≥вн¤нн¤: Ућикола виг≥дно в≥др≥зн¤вс¤ в≥д сварливого ѕетра лаг≥дною вдачеюФ. ≤нод≥ неправильно кажуть: в≥др≥зн¤тис¤ м≥ж собою зам≥сть р≥знитис¤. ¬≥др≥зн¤тис¤ можна в≥д кого-, чого-небудь, а не м≥ж ким, чим. 
¬проваджувати ≥ вт≥лювати Ч ≥дентичне рос≥йському внедр¤ть.
 Ќе плутати з д≥Їсловом запроваджувати, що означаЇ УвстановлюватиФ (рос≥йське вводить). УЌа комб≥нат≥ впроваджують нову технолог≥юФ, але У¬ установ≥ запроваджують новий пор¤док прийому в≥дв≥дувач≥вФ. ¬т≥лювати Ч украњнський в≥дпов≥дник рос≥йського воплощать. Ќе синон≥м≥чне д≥Їслову впроваджувати. ѕрим≥ром, можна сказати: Увт≥лювати в соб≥Ф, а також Увт≥лювати в житт¤Ф, але неправильно: Увт≥лювати у виробництвоФ (зам≥сть впроваджувати). 
¬ражати.
 
ћаЇ значенн¤ Увикликати велике здивуванн¤ або сильн≥ переживанн¤Ф. ¬ражен≥ побаченим, вражен≥ прикрою зв≥сткою тощо. ј ¤к мовитьс¤ про захворюванн¤ рослин, людей, б≥льш п≥дхоже слово уражений. Ќаселенн¤ уражене рад≥ац≥Їю, виноград уражений ф≥локсерою. 
¬трачати ¤к≥сть.
 
“аке словосполученн¤ часто вживають, коли йдетьс¤ про псуванн¤ продукт≥в чи матер≥ал≥в через погане збер≥ганн¤. Уќвоч≥ на баз≥ погнили, втратили ¤к≥стьФ. Ќасправд≥ ¤к≥сть не втрачаЇтьс¤ (речей без ¤кост≥ не буваЇ), а г≥ршаЇ, отже, сл≥д говорити про зниженн¤ њњ. 
«авд¤ки.
 
Ќе рекомендуЇтьс¤ послуговуватис¤ цим прийменником тод≥, коли мовитьс¤ про негативн≥ насл≥дки чого-небудь, за ¤к≥ нема п≥дстав д¤кувати. Ћог≥чним Ї, скаж≥мо, твердженн¤: У”сп≥х≥в здобуто завд¤ки злагоджен≥й робот≥ колективуФ. јле зовс≥м нелог≥чно: У«авд¤ки просто¤м п≥дприЇмство не справилос¤ з≥ своњм завданн¤мФ. Ќатом≥сть у таких випадках треба вживати слово через або, залежно в≥д контексту, звороти з огл¤ду на, у звТ¤зку з. 
” залежност≥ й залежно.
 
ќбидв≥ ц≥ форми н≥би паралельн≥ Ч ≥ перша й друга трапл¤ютьс¤ в наш≥й мов≥, проте природн≥шим Ї залежно. 
–ос≥йське кусочек у р≥зних украњнських контекстах передають так: 
кусочек хлеба Ч шматочок хл≥ба; 
кусочек м¤са Ч кусочок мТ¤са; 
кусочек мыла Ч брусочок мила; 
кусочек сахара Ч грудочка цукру; 
кусочек ткани Ч клаптик тканини. 
ѕол≥пшити, пог≥ршити р≥вень.
 
–≥вень буваЇ високий чи низький, тому його можна п≥двищити або знизити. “ак ≥ годитьс¤ писати. 
ѕонад.
 
≤нколи сполучаЇтьс¤ з д≥Їсловом дос¤гати: Ућ≥с¤чний зароб≥ток дос¤гаЇ понад 250 гривень.Ф ѕравильн≥ше: перевищуЇ або становить понад... 
ѕор≥внюючи.
 
ѕриродно звучить ¤к д≥Їприсл≥вник (¤кщо воно в≥дпов≥даЇ рос≥йському сравнива¤): Уѕор≥внюючи показники нин≥шнього ≥ минулого рок≥в, бачимо рух упередФ. ќднак ¤к присл≥вник (аналог≥чний рос≥йському сравнительно) в сучасн≥й мовн≥й практиц≥ вживаЇтьс¤ пор≥вн¤но. 
—в≥дчити.
 
—в≥дчити можна про на¤вн≥сть або, навпаки, брак чого-небудь, однак коли йдетьс¤ про те, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ щось, до м≥сц¤ буде д≥Їслово показуЇ. Ќаприклад, У“ак≥ дос¤гненн¤ св≥дчать про сумл≥нн≥сть ≥ наполеглив≥сть школ¤р≥вФ, але У“ак≥ дос¤гненн¤ показують, ¤к сумл≥нно ≥ наполегливо вчилис¤ школ¤р≥Ф. 
—творити.
 
Ќе плутати з д≥Їсловом утворити. ѕерше виступаЇ в такому ж самому значенн≥, ¤к ≥ рос≥йське создать, а друге Ч образовать. 
—т≥йкий.
 
„уЇмо часто: ст≥йкий до мороз≥в, ст≥йкий до короз≥њ тощо. јле висто¤ти можна проти чого, а не до чого. “ому маЇмо казати: ст≥йкий проти мороз≥в, проти короз≥њ. “ак само треба вживати й ≥менник ст≥йк≥сть. 
—уворо.
 
Ќер≥дко використовуЇтьс¤ дл¤ перекладу рос≥йського строго. якщо ж мають на уваз≥ дотриманн¤ певних норм, правил, доречн≥ш≥ ≥нш≥ визначенн¤: твердо, неухильно, точно. У√одувати тварин точно за нормамиФ. 
—хвалювати.
 
Ќе тотожне ухвалювати. —хвалити Ч позитивно оц≥нити що-небудь (рос≥йське одобрить), а ухвалити означаЇ УпостановитиФ. 
”¤вити.
ќсь фраза: Уўоб у¤вити значенн¤ (важлив≥сть, ц≥нн≥сть чи, навпаки, шк≥длив≥сть) чого-небудь, наведемо так≥ дан≥ (факти)Ф. «м≥ст њњ хибний. јдже особа, ¤ка збираЇтьс¤ наводити певн≥ дан≥, вже у¤вл¤Ї значенн¤ чи характер того, про що веде мову. “ому в њњ устах природн≥ше звучало б: щоб дати у¤вленн¤, наведемо ≥ т. ≥н.
¬ ¤кост≥.
 
¬≥домо, що рос≥йському качество тотожне украњнське ¤к≥сть. “а це аж н≥¤к не означаЇ, що й фразеолог≥зм в качестве кого-то можна в≥дтворювати в ¤кост≥ когось. —ловосполученн¤ типу в качестве депутата (руководител¤, воспитател¤, инженера, друга) в наш≥й мов≥ мають в≥дпов≥дники: ¤к депутат (кер≥вник, вихователь, ≥нженер, друг). ј газети, рад≥о й телебаченн¤ нер≥дко вдаютьс¤ до УсуржиковихФ витвор≥в: у ¤кост≥ голови, в ¤кост≥ слухач≥в, у ¤кост≥ гостей тощо. „ув ¤кось фразу: У¬≥ктор ёщенко в ¤кост≥ глави ур¤ду зв≥тував на ¬ерховн≥й –ад≥Ф. ј чому не сказати грамотно: ¤к глава ур¤ду? якщо треба надати текстов≥ канцел¤рського в≥дт≥нку, то можна ще вживати в рол≥, у функц≥њ. 
Ћюбий
Ќаголос на першому склад≥. ¬ украњнськ≥й мов≥ означаЇ Укоханий, милий, приЇмнийФ. —аме його використовували наш≥ класики й народна творч≥сть. УЌ≥, любий, ¤ тоб≥ не дор≥каюФ (Ћес¤ ”крањнка). ј зам≥сть любий (наголос на другому склад≥) вони завжди вживали будь-¤кий, будь-хто, перший-л≥пший, кожний, ус¤кий ≥ под. 
¬ин¤ток, виключенн¤.
 
¬ин¤ток Ч в≥дхиленн¤ в≥д правила, в≥д чогось узвичаЇного. ” словосполученн¤х без вин¤тку Ч не виключаючи н≥кого, н≥чого; за вин¤тком Ч кр≥м когось, чогось. Ќеправильно без виключенн¤, за виключенн¤м. 
¬иключенн¤ Ч усуненн¤, унеможливленн¤, припиненн¤ д≥њ. ¬≥д нього походить виключний Ч такий, що поширюЇтьс¤ т≥льки на один обТЇкт. ѕравильними висловами треба вважати так≥: виключенн¤ з≥ списку (з ≥нституту, з школи, з орган≥зац≥њ), виключне право. јле вин¤тковий випадок, вин¤ткова мужн≥сть, вин¤тков≥ умови, а не виключний випадок ≥ т. ≥н. 
јвторизований, авторський.
ѕерше слово означаЇ Усхвалений авторомФ. јвторизований переклад, авторизоване виданн¤, авторизована коп≥¤. ƒруге Ч прикметник в≥д ≥менника автор; належний авторов≥. ¬живаЇтьс¤ з≥ словами: колектив, концерт, монолог, прим≥рник, текст, думка, настанова. 
јртист, актор.
 
јртист Ч 1. ¬иконавець твор≥в мистецтва (актор, сп≥вак, музикант тощо). јртист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист. 2. ѕереносно: особа, котра дос¤гла в чомусь високоњ майстерност≥. У“овариству, звичайно, розвага, клас шален≥Ї: ну й даЇ цей  ульбака, от артист!Ф (ќлесь √ончар). 
јктор Ч профес≥ональний виконавець ролей у театральних виставах. ” переносному значенн≥ людина, що показуЇ себе не такою, ¤кою Ї насправд≥. 
Ѕажати, зичити.
 
«б≥гаютьс¤ у значенн≥ Увисловлювати побажанн¤Ф. ўиро бажаю (зичу) вам усп≥ху. “≥льки бажати передаЇ зм≥ст Ухот≥ти, прагнутиФ. Уќдин у другого питаЇм... Ќащо живем? „ого бажаЇм?Ф (“арас Ўевченко). 
Ѕатьк≥в, батьк≥вський.
 
Ѕатьк≥в Ч ¤кий належить батьков≥. Ѕатьков≥ знайом≥, батьков≥ ордени. Ѕатьк≥вський Ч 1. Ќалежний батькам Ч батьков≥ й матер≥. Ѕатьк≥вський д≥м, батьк≥вський пор≥г. 2. який виражаЇ почутт¤ батька, батьк≥в, перейн¤тий любовТю. Ѕатьк≥вське п≥клуванн¤. 
Ѕережливий, бережний.
 
Ѕережливий Ч ощадливий, економний. Ѕережлива господин¤, бережливе витрачанн¤ електроенерг≥њ. Ѕережний Ч ¤кий ум≥Ї берегти щось, дбайливо поводитис¤ з чим-небудь. Ѕережне ставленн¤ до таланту. 
Ѕраво, брав≥симо.
 
÷≥ вигуки розр≥зн¤ютьс¤ ступенем ви¤ву почутт¤. Ѕраво виражаЇ схваленн¤, захват, заохоченн¤. Ѕрав≥симо передаЇ найвищий ступ≥нь схваленн¤. 
Ѕридж, бридж≥, бриж≥.
 
Ѕридж Ч карт¤рська гра. Ѕридж≥ Ч штани дл¤ верховоњ њзди. Ѕриж≥ Ч др≥бн≥ хвил≥, складки од¤гу тощо. 
¬ажкий, т¤жкий.
 
«наченн¤ цих прикметник≥в (за де¤ким вин¤тком) зб≥гаютьс¤. ѕаралельно вживаютьс¤ з≥ словами: в≥дро, голова, рука, людина, пов≥ки, роки, день, боротьба, прац¤, втома, туга, стан, думка, вдача, злочин, провина, гр≥х, запах, пов≥тр¤, дух, податок, залежн≥сть, з≥тханн¤, сон, пологи, хода, кроки, слово, рана, характер, погл¤д тощо. “≥льки важкий використовуЇтьс¤ у значенн¤х Упро мову, стиль твору, розпов≥д≥Ф (важка книжка, важкий стиль), Увеликий розм≥рами й силою д≥њФ (важка артилер≥¤, важкий електровоз, важк≥ вагов≥ категор≥њ, важк≥ ф≥гури Ч в шахах) та в словосполученн¤х важка ≥ндустр≥¤, важка промислов≥сть. ” складних словах уживаютьс¤ паралельно: важкопоранений ≥ т¤жкопоранений, важкохворий ≥ т¤жкохворий, важкодум ≥ т¤жкодум, важкот≥лий ≥ т¤жкот≥лий. “≥льки з важко... пишутьс¤: важкоатлет, важкоатлетичний, важковаговик, важковантажний, важковимовний, важковиховуваний, важководний, важкорозчинний. 
¬≥дварний, в≥дварений.
 
¬≥дварний (прикметник) Ч виготовлений в≥дварюванн¤м. ¬≥дварне мТ¤со. ¬≥дварений (д≥Їприкметник) Ч доведений вар≥нн¤м до готовност≥. ¬≥дварена картопл¤. 
¬≥дзначати, зазначати.
 
«б≥гаютьс¤ у значенн≥ Увид≥л¤ти позначкою; звертати увагу, зауважувати; п≥дкреслюватиФ. ¬≥дзначати (зазначати) на пол¤х. —л≥д в≥дзначити (зазначити). “≥льки в≥дзначати Ч 1. ¬ид≥л¤ти когось чи щось похвалою, нагородою. ¬≥дзначати переможц≥в, в≥дзначати ц≥нним подарунком. 2. —в¤ткувати. ¬≥дзначати юв≥лей, в≥дзначати урочисту под≥ю. 
¬перем≥ж, вперем≥ш.
 
¬перем≥ж (уперем≥ж), вперем≥жку (уперем≥жку) Ч чергуючись одне з одним; навперем≥нно. Ѕ≥л≥ й червон≥ тро¤нди сто¤ть уперем≥ж. ¬перем≥ш (уперем≥ш), вперем≥шку (уперем≥шку) Ч перем≥шуючись ≥з чимось. “рава росте вперем≥ш з кв≥тами. 
¬Т¤з, вТ¤зь, ¤з, вТ¤зи.
 
¬Т¤з Ч лист¤не дерево. ¬Т¤зь Ч пр≥сноводна риба родини коропових; спос≥б скр≥пленн¤ деревТ¤них частин буд≥вл≥; завТ¤зь; вид старовинного декоративного письма. яз Ч пл≥т, часток≥л упоперек р≥чки, затоки, в ¤к≥ вставл¤ють вершу чи ¤т≥р. ¬Т¤зи Ч ши¤. —крутити вТ¤зи. 
ƒавнина, давн≥сть.
 
ƒавнина Ч давноминул≥ часи. —ива давнина, звичањ давнини. ƒавн≥сть Ч 1. ¬елика часова в≥ддален≥сть виникненн¤, зд≥йсненн¤ чогось. ¬≥кова давн≥сть, тис¤чор≥чна давн≥сть. 2. ƒовгочасне ≥снуванн¤. «а давн≥стю (а не давниною) рок≥в, пожовт≥в од давност≥. ’оча в окремих випадках ц≥ пон¤тт¤ зб≥гаютьс¤: глибока давнина Ч глибока давн≥сть. 
«аснований, оснований.
 
«аснований Ч значить створений, а оснований Ч той, що грунтуЇтьс¤ на чому-небудь. ќтже, можна сказати: м≥сто засноване давно, але теор≥¤ основана на фактах. 
«р≥ст, зростанн¤.
 
” значенн≥ Удовжина т≥ла людиниФ вживаЇтьс¤ переважно зр≥ст. ¬исокий (низький) на зр≥ст, на весь зр≥ст. —лово зростанн¤ означаЇ Узб≥льшенн¤, п≥двищенн¤Ф. «ростанн¤ (а не р≥ст) прибутк≥в, зростанн¤ продуктивност≥ прац≥. 
 орисний, корисливий.
 
—плутуванн¤ цих прикметник≥в призводить до прикрих помилок, перекрученн¤ зм≥сту, бо один з них виражаЇ позитивну ¤к≥сть, а другий Ч негативну.  орисний Ч ¤кий даЇ користь; корисливий (в≥дпов≥даЇ рос≥йському корыстолюбивый) Ч той, хто дбаЇ т≥льки про власну вигоду, користолюбний. 
“ост.
…ого можна виголошувати, пропонувати, а не п≥дн≥мати ≥ не п≥дносити (¤к часто кажуть в усному мовленн≥). ѕ≥дн≥мають келих, а не тост. 
“юрки, турки, туркмени.
 
–озр≥зн¤ютьс¤ значенн¤м. “юрки Ч велика група спор≥днених за мовою народ≥в, до ¤ких належать татари, узбеки, азербайджанц≥, казахи, киргизи, башкири, туркмени, ¤кути, каракалпаки, турки тощо. ѕох≥дне тюркський. “урки Ч народ, що становить основне населенн¤ “уреччини. ѕох≥дне турецький. “уркмени: нац≥¤, основне населенн¤ “уркмен≥стану. ѕох≥дне туркменський.
Ќесенн¤ Ч нес≥нн¤
 
Ќесенн¤ Ч виконанн¤ певних обовТ¤зк≥в, доручень тощо: несенн¤ в≥йськовоњ служби. 
Ќес≥нн¤ Ч кладка ¤Їць (про птах≥в). 
Ќечисленний Ч незчисленний
 
Ќечисленний Ч ¤кий складаЇтьс¤ з невеликоњ к≥лькост≥ когось, чогось. УЌечисленн≥ перехож≥ л≥ниво снували по тротуарахФ (≤ван ‘ранко). 
Ќезчисленний Ч ¤кий складаЇтьс¤ з великоњ к≥лькост≥ когось, чогось; незл≥ченний. Уѕетрусь уз¤в гуркати палицею по парканах. ѕоназб≥галась незчисленна сила собакФ (јгатангел  римський). 
ѕог≥дний Ч погодний
 
ѕог≥дний Ч тихий, спок≥йний, погожий; переносно Ч безтурботний, ур≥вноважений: пог≥дне море, пог≥дне небо, пог≥дний настр≥й. Уƒень був пог≥дний ≥ довол≥ теплийФ (Ѕогдан Ћепкий). 
ѕогодний Ч що стосуЇтьс¤ погоди. ѕогодн≥ умови, погодн≥ прикмети. 
ѕогол≥вний Ч поголовний
 
ѕогол≥вний Ч ¤кий бере до уваги кожну окрему голову худоби; обчислюваний за к≥льк≥стю гол≥в. ѕогол≥вний обл≥к худоби. 
ѕ оголовний Ч ¤кий не виключаЇ н≥кого; загальний, тотальний. ѕоголовн≥ арешти. 
–≥дкий Ч р≥дк≥сний
 
–≥дкий Ч негустий; розташований нещ≥льно один за одним або повторюЇтьс¤ через певн≥ пром≥жки часу тощо. –≥дке т≥сто, р≥дкий греб≥нець, р≥дке волосс¤, р≥дкий туман, р≥дк≥ вибухи. 
–≥дк≥сний Ч що трапл¤Їтьс¤, буваЇ не часто; незвичайний. –≥дк≥сна рослина, р≥дк≥сний випадок, р≥дк≥сна порада. 
—тримувати Ч утримувати
 
—тримувати Ч упов≥льнювати рух кого-, чого-небудь; протисто¤ти натисков≥ когось, чогось; не давати чомусь ви¤вл¤тис¤ повною м≥рою тощо. —тримувати кон¤, стримувати натовп, стримувати риданн¤. 
”тримувати Ч 1. “римати когось, щось, не даючи впасти; упов≥льнювати просуванн¤ когось, чогось; просити когось залишитис¤; не в≥ддавати ворогов≥ позиц≥њ ≥ т. ≥н. ”тримувати воза, утримувати д≥тей у хат≥, утримувати плацдарм. 
2. «абезпечувати кого-небудь засобами до ≥снуванн¤; бути власником ¤когось закладу, п≥дприЇмства тощо. ”тримувати родину, утримувати панс≥онат. 
—ус≥дн≥й Ч сус≥дський
 
—ус≥дн≥й Ч розм≥щений поруч, поблизу когось, чогось; ¤кий мешкаЇ пор¤д. —ус≥днЇ село, сус≥дн¤ к≥мната, сус≥дн¤ крањна, сус≥дн≥й парк. 
—ус≥дський Ч що стосуЇтьс¤ сус≥да, складаЇтьс¤ ≥з сус≥д≥в. —ус≥дське подв≥рТ¤, сус≥дська родина, сус≥дський город. 
—ус≥д≥в Ч належний сус≥дов≥. —ус≥д≥в син, сус≥дова хата, сус≥д≥в тин. 
Ўерсть Ч вовна
 
Ўерсть Ч волос¤ний покрив тварин; волокно, пр¤жа, тканина з нього. ѕох≥дне Ч шерст¤ний. ¬овна Ч волос¤ний покрив переважно овець, к≥з, верблюд≥в, а також волокно ≥ пр¤жа, р≥дше тканина з такого покриву. ѕох≥дне Ч вовн¤ний. 
ƒрукар Ч друкарка 
ќсоблив≥стю першого з цих ≥менник≥в Ї те, що роб≥тницю друкарського цеху, ¤к ≥ роб≥тника, також називають друкарем, а не друкаркою, ¤к сл≥д було б чекати. Ќаприклад, Ућо¤ сестра працюЇ на книжково-журнальн≥й фабриц≥ друкаремФ. —лово друкарка закр≥пилос¤ в наш≥й мов≥ ¤к найменуванн¤ фаху чи посади людини, що працюЇ на друкарськ≥й машинц≥. ÷е профес≥¤ суто ж≥ноча. ќтже, друкар ≥ друкарка в≥др≥зн¤ютьс¤ одне в≥д одного не т≥льки родом Ч вони позначають людей р≥зних профес≥й.